Різдво Івана Хрестителя

07.07.2017


   7 липня – церква святкує Різдво чесного славного Пророка, Предтечи й Хрестителя Господнього Іоана.

    Про Святого Пророка Іоана віщував пророк Ісайя, що він прийде приготувати дорогу грядущому Господу Спасителю. За свідченням святого євангеліста Луки, народження Пророка і Хрестителя Іоана було сприйнято всіма близькими людьми з радістю і надією на спасіння, що наближається.       

    Святий Іоан перевищував всіх пророків, патріархів, перевищував всякого народженого від жінки. Хтось може сказати: «Якщо Іоан більше за всіх народжених жінками, то він більший за Спасителя?. Ні, Іоан є сином жінки, а Спаситель – сином Діви», - взиває до нас із глибини віків блаженний Августин. Сам Господь Ісус Христос говорить про Іоана Предтечу так: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя...» (Мф. ХІ, 11).

    Батько святого Іоана Хрестителя – священик Захарія, мати – праведна Єлисавета, що походила з роду Аарона й була родичкою Діви Марії, матері Ісуса. Родина жила поблизу Хеврона (у Нагорній країні), на південь від Єрусалима. Вони досягли старості, але не мали дітей, так як Єлисавета була неплідна. Одного разу святий Захарія здійснював богослужіння в Єрусалимському храмі і побачив Архангела Гавриїла, що стояв праворуч кадильного жертівника. Він звістив, що у Захарія народиться син, який буде провісником очікуваного Старозавітною Церквою Спасителя - Месії. Захарія зніяковів, на нього напав страх. Він засумнівався, що в старості можливо мати сина, і просив знамення. Воно було дано йому, будучи одночасно і покаранням за невір'я: Захарія був вражений німотою до часу виконання слів Архангела.

    Свята Єлисавета зачала, і, боячись глузування з пізньої вагітності, таїлась п'ять місяців, поки її не відвідала Преблагословенна Діва Марія, щоб розділити Свою і її радість. Єлисавета, сповнившись Святого Духа, перша привітала Діву Марію як Матір Божу. Разом з нею Пресвяту Діву Марію, і Сина Божого, що воплотився в ній, вітав і святий Іоан, ще перебував в утробі матері своєї, праведної Єлисавети.

    Настав час, і свята Єлисавета народила сина, всі родичі і друзі раділи разом з нею. На восьмий день за законом Мойсеєвим звершилось його обрізання. Мати назвала його Іоаном. Всі були здивовані, тому що ніхто з їхнього роду не носив цього імені. Коли запитали про це Захарію, він попросив дощечку і написав на ній: "Іоан імення йому" - і негайно узи, що зв'язували його уста, розв'язалися, і святий Захарія, сповнившись Духа Святого, прославив Бога і вимовив пророчі слова про Месію, що явився в світ, та про свого сина Іоана - Предтечу Господнього.

    Після Різдва Господа нашого Ісуса Христа і поклоніння пастирів і волхвів безбожний цар Ірод наказав побити всіх немовлят. Почувши про це, свята Єлисавета втекла зі своїм сином в пустелю і ховалася в печері. Святий Захарія, як священик, знаходився в Єрусалимі і виконував своє священиче служіння у храмі. Ірод послав до нього воїнів з наказом відкрити місцеперебування немовляти Іоана і його матері. Захарія відповів, що це йому невідомо, і був убитий прямо в храмі. Праведна Єлисавета із сином продовжувала жити в пустелі і там померла. Ангел охороняв отрока Іоана, котрий перебував у пустелі до того часу, як вийшов на проповідь про покаяння і сам сподобився хрестити Господа, що прийшов у цей  світ.

    Покаяння і віра в очікуваного Месію були головним предметом його проповіді, а хрещення водою служило знаком віри і покаяння. І до нього приходили жителі Єрусалиму, всієї Іудеї, і Йорданської країни, хрестилися від нього в Йордані, сповідаючи свої гріхи. Але наступає радісний історичний момент - приходить із Назарета до Іоана Сам Господь Ісус Христос. «Це мені потрібне хрещення від Тебе», - говорить Предтеча Спасителю. І підкоряючись словам Владики, святий Іоан допускає Його і своєю правицею торкається голови Господньої. Хрещення Христа cупроводжувалося дивом - сходженням Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба: «Цей є Син Мій улюблений...»

    Після цієї події він як і раніше продовжує свою проповідь із закликом покаяння і виправлення життя, викриваючи людські вади і беззаконня. Передвісник сміливо звертає своє слово проти гордих фарисеїв і садукеїв, називаючи їх породженнями єхидними. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього – царя Ірода Антипу (правителя Галілеї, сина  Ірода Великого) за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, той блудно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Филипа. За це він  попав до в’язниці.

    У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з'їхалося багато знатних гостей. Соломія, дочка блудної Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть половину свого царства. Танцівниця, за порадою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Іоана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стражника в темницю, який відтяв Іоану голову, віддав її Соломії, а та віднесла голову матері.

    Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Іоана Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоана Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Іоана Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. (Саме Понтій Пилат посилав до нього зв'язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся).

    Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку ріку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоана Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув'язнення.

    Іоан Хреститель, якого  називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: "Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом" (Мк. 1, 7-8).

    Чудесне народження Іоанове було предтечею ще більш чудесного Різдва Христового. Блаженний Августин у слові своєму на цей день свята Різдва Іоана Предтечі каже: «Сьогодні святкуємо ми день народження святого Іоана, честь, яка, на нашу думку, не віддається нами жодному святому. В усьому християнському світі святкується народження тільки Господа і Предтечі Іоана».

    На спомин Різдва Предтечі Христового, за свідченням Євангелія, що народженням його багато хто зрадіє, з перших віків християнства встановлене святкування. В творах отців Церкви ІV століття збереглося багато повчань на це свято. Такими є повчання святителів Амвросія Медіоланського, Іоана Золотоустого, блаженного Августина та інших. У V столітті на честь Предтечі будуються храми і творці богослужбових текстів – Анатолій Константинопольський, Андрій Критський (VІІ століття), Іоан Дамаскин (VІІІ століття) та монахиня Касія (ІХ століття) склали піснеспіви, якими нині прославляє Церква Предтечу Господнього Іоана.

    Церква віднесла свято Різдва Іоана Предтечі на 7 липня,  відповідно до Різдва Христового, яке випередило шістьма місяцями і відповідно до смиренного відгуку великого пророка про себе самого по відношенню до Ісуса Христа: «Йому належить рости, а мені умалятися» (Ін. ІІІ, 30).

    Серед інших святих Іоан Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Свято зачаття, різдва, усікновення голови, перше і друге знайдення голови, третє знайдення голови і собор після празника Богоявлення.

    Різдво святого Іоана Хрестителя, яке святкуємо 7 липня – є найбільше з усіх свят на його честь.