Різдвяний піст

28.11.2016


      28 листопада - 6 січня н. ст. розпочинається Різдвяний піст. Він випереджає собою свято Різдва Христова за сорок днів, і називається також Пилиповим постом («Пилипівкою»), тому що починається після 27 листопада - дня пам’яті апостола Пилипа. Різдвяний пост установлений для того, що ми до дня Різдва Христова очистили себе покаянням, молитвою й постом, щоб з чистим серцем, душею й тілом могли благоговійно зустріти Сина, що з’явився у світ Божий й щоб, крім звичайних дарунків і жертв, принести Йому наше чисте серце й бажання слідувати Його навчанню.      

     Установлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, Римський єпископ.

     Спочатку Різдвяний піст у різних християн мав неоднакову тривалість: від семи днів і більше. На соборі 1166 року, що відбувся при Константинопольському Патріарху Луці та візантійському імператорові Мануїлі, було прийнято постанову для всіх християн дотримуватися посту протягом сорока днів перед великим святом Різдва Христового.

     За словами Льва Великого, Різдвяний піст – це наша з вами жертва Богу за зібраний урожай та плоди землі, які Він нам дав. «Як Господь ущедрив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних.»

    А преподобний Симеон Фессалонікійський говорить, що піст різдвяної Чотиридесятниці – це символ говіння Мойсея, який постував сорок днів і сорок ночей і отримав на кам’яних скрижалях Божі заповіді. А ми, коли постуємо сорок днів, бачимо і приймаємо живе Слово від Діви, не на каменях написане, а таке, що втілилося і народилося. Ми залучаємося до Його Божественної плоті.

    Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст – не мета, а засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лиш дієтою. Сутність посту виражена в церковній пісні: «Постуючи від їжі, душе моя, і не зчищаючись пристрастей, марно втішаєшся невживанням (їжі), бо якщо піст не принесе тобі виправлення, то ти будеш ненавидима Богом, як фальшива, та станеш подібною до злих демонів, що ніколи не їдять».

     Правила помірності, запропоновані Церквою в Різдвяний піст, настільки ж суворі, як і Петровий піст. Зрозуміло, що під час посту заборонені м’ясо, вершкове масло, молоко, яйця, сир. Крім того, у понеділок, середу й п’ятницю Різдвяного посту уставом забороняються риба, вино і єлей і дозволяєтся приймати їжу без масла (сухоядіння) тільки після вечірні. В інші ж дні - вівторок, четвер, суботу й неділя - дозволено приймати їжу з рослинним маслом.     

     Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботи, неділі й великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, у храмові свята й у дні великих святих, якщо ці дні доводяться на вівторок або четвер. Якщо ж свята випадають на середу чи п’ятницю, то дозвіл поста покладено тільки на вино і єлей. З 2-го січня по 6 січня піст підсилюється, і в ці дні навіть у суботу й неділю риба не благословляється.

    Підготував Тарас Левицький